Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дудко

Дудко, -ка, м. = одуд. Вх. Лем. 412.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДКО"
Бренькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бренькати. Ном. № 9766.
Відрядити, -ся. Cм. відряжати, -ся.
Гербований, -а, -е. Имѣющій гербъ. Гербований попихач єзуіцький. К. МБ. ІІ. 128.
Дільба́, -би́, ж. Дѣлежъ.
Допе́ртися, -пру́ся, -пре́шся, гл. Дотащиться.
Клобукарь, -ря, м. Войлочникъ. Желех.
Погостити, -щу́, -стиш, гл. Угостить, принять какъ гостя. Прийняла їх у хату, але не мала чим їх погостити. Гн. І. 93. Нас... так файно погостив. Гн. II. 41. Запросив і погостив їх дуже красно. Драг. 121.
Припадливий, -а, -е. Низменный. Припадлива земля у долинах родить у посуху, а в мочливе літо ні.
Скапати Cм. скапувати.
Учорніти, -нію, -єш, гл. Почернѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУДКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.