Виктувати, -тую, -єш, гл. Харчевать, кормить, угощать. Виктує свої гості.
́Євза, -зи, ж. Въ заговорѣ: лихарадка. На золотому мосту три євзи. — Куди ж ви йдете? — На мир хрещений.... сипать і кидать, і трясти, і пекти, і знобить, і глобить.
Зогнати, зжену, -не́ш, гл. = зігнати. Ми свою матусю рідненьку, вдову стареньку, прогнівили, із двора зогнали. 1882. ХП. 498.
Мири́тися, -рюся, -ришся, гл. Мириться. Ми тут сварились і мирились.
Моту́́́зочка, -ки, ж. Ум. отъ мотузка.
Му́шляти, -ляю, -єш, гл. = метикувати.
Папуга, -ги, ж. Попугай.
Повоювати, -воюю, -єш, гл. Побѣдить, одолѣть (воюя). Тут де не взялись генерали, сенатори, панства усякого поназбігалось; радяться, як їм того змія повоювати. Скажи царю, як не оддасть ще й тепер, то я його войною повоюю і силою царівну візьму.
Порисувати, -су́ю, -єш, гл.
1) Начертить (во множествѣ).
Угачувати, -чую, -єш, сов. в. угати́ти, -чу́, -тиш, гл.
1) = загачувати, загатити. Я поробив так, що ізроду довіку не вгатять греблі. Пан б'є та муче людей, щоб мерщій вгачували (греблю).
2) Только сов. в. Ударить. Ото го вгатив.
