Гатити, -гачу, -тиш, гл. 1) Гатить, запруживать, мостить. Мости мостили, греблі гатили. Я греблю гачу. Хоч греблю гати. (Так много). 2) Накладывать въ большомъ количествѣ. І на віщо стілько дров гатити в грубу? 3) Бить, колотить, рубить. Молотом гатити. І ногами товче, і пулами гатить. 4) Стрѣлять сильно, напр. изъ пушекъ. Із рушниць стріляли, другі з мущирів гатили.
Го́ршє́, -шя́, с. Родъ плошки изъ необожженной глины.
Греки́ня, -ні, ж. Гречанка. Грек росказував про східні гареми, про афинських грекинь.
Клумакуватий, -а, -е. Толковый. Він чоловік клумакуватий — роскаже тобі, як, ща і до чого.
Мигті́ти Cм. миготати.
Опанча, -чі, ж. Епанча, родъ верхней одежды. Ой скину я опанчу, тобі ніжки заверчу.
Пацірки, -ків, мн.
1) = пацьорки.
2) — жаб'ячі. Лягушечья икра.
Прибиток, -тку, м. = прибуток. Кривив душею для прибитку.
Пригорнути, -ся. Cм. пригортати, -ся.
Хрусь! меж. Выражаетъ звукъ хрустѣнія, треска, удара. Він так ріже, так ріже, коли це хрусь — аж ножик і вломивсь. Чує: хрусь-хрусь під ногами то пісок, то паліччє. Прямо москаля в лоб хрусь!
