Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дудок

Дудо́к, -дка́, м. = одуд. Вх. Пч. 15. Який дудок — такий чубок. Ном. № 7110.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДОК"
Дого́дне нар. Удовлетворительно, какъ слѣдуетъ; удобно. Вона нічого не вміє, а ні плаття вигладить, а ні вслужити догодне. МВ. І. 25.
Жи́течко, -ка, с. Ум. отъ жито.
Зігна́ти Cм. зганяти.
Нахмурити, -рю, -риш, гл. Нахмурить.
Побренькувати, -кую, -єш, гл. Побрякивать. Ой возьму я ключі не побренькуючи. Чуб. V. 130.
Пожеребитися, -бимося, -теся, гл. Ожеребиться (о многихъ).
Пробелькотати, -чу́, -чеш, пробелькоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Пробормотать, пролепетать. Еге, — пробелькотіли гайдамаки, низенько вклонившись. Стор. II. 62.
Свинопас, -са, м. = свинарь. Ном. № 12722.
Стервига, -ги, ж. Бранное слово, Ув. отъ стерво. Тим же й стервига! І не дай Боже! Хорол. у. Слов. Д. Эварн.
Шуфляда, -ди, ж. = шухляда 1. Шух. І. 99.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУДОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.