Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дудок

Дудо́к, -дка́, м. = одуд. Вх. Пч. 15. Який дудок — такий чубок. Ном. № 7110.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДОК"
Брацький, -а, -е. = братський.
Водотяг, -га, м. Водяной насосъ.
Зба́братися, -раюся, -єшся, гл. Выпачкаться въ грязи. Збабрався в болоті. Вх. Лем. 417.
Крамчати, -чу́, -чи́ш, гл. = крамкати. Вх. Уг. 247.
Крикси, -сів, мн. Безсонница ребенка, сопровождаемая плачемъ. Ефим.
Ма 1) Сокращ. изъ сущ. ма́ти въ бранчивыхъ выраженіяхъ: Ой бабо моя! лихо твоїй ма! Темні луги, темні луги, ярая билина, не зводь з ума, кроть твою ма, бо я не дитина. Чуб. 2) 3-е лиц. наст. вр. отъ гл. мати = має. чорт-ма, катма! Нѣтъ. Кат його ма! Греб. 368. Катма долі на наше щастя! жадного ма. Ни одного нѣтъ. Житом. у. 3) Дѣтск. Нѣтъ. О. 1861. VIII. 8. 4) Сокращ. изъ мѣст. моя́, моє. Здоров, синашу, ма дитятко! Котл. Ен. III. 69.
Підпалакати, -каю, -єш, гл. = підпідьомкати. Вх. Лем. 449.
Польщак, -ка, м. Такъ въ Херс. губ. называютъ крестьянина изъ Подольск. или Кіевск. г.
Придути, -ду́ю, -єш, гл. Прибѣжать, пріѣхать быстро. Сів на хазяйського коня, вмент придув з горілкою. Драг. 253.
Просуш, -ші, ж. = сухоліс. Вх. Зн. 57.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУДОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.