Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довічний

Дові́чний, -а, -е. Вѣчный, которому конца не будетъ. Щастя дочасне, а злидні довічні. Ном. № 1450. Засни, серце, довічним сном! К. Досв. 50. Довішня отрута. Мет. 89.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВІЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВІЧНИЙ"
Апо́стольський, -а, -е. Апостольскій. А на апостольськім престолі чернець годований сидить. Шевч.
Вдовець, -вця, м. = удовець.
Водозбір, -збору, м. Бассейнъ. Желех.
Дарівщи́на, -ни, ж. Подаренное. Ми на дарівщині житимемо. Харьк. г.
Збі́й, збо́ю и збо́я, м. 1) Утоптанная земля. Пшеницю сіють на збої. 2) Разбойникъ. Няхай она знає, збоєв синів має. Гол.
Матро́ський, -а, -е. Матросскій.
Сажовий, -а, -е. Выкормленный въ сажі. Ні, добродію, гуси не сажові, надвірні.
Тріщуватий, -а, -е. = витришкуватий. Вх. Уг. 271.
Увігнати, ужену, -неш, гл. = угнати.
Черне́ць, род. п. черця́, ченця́, мн. ченці́. 1) Монахъ. Ном. № 13445. Чорт не плаче, коли чернець скаче. Ном. Ченці, попи і крутопопи. Котл. Ен. III. 42. 2) Одинокая кегля, стоящая на чертѣ «города» при игрѣ въ скраклі́. КС. 1887. VII. 477. 3) Раст. Actaea spicata L. ЗЮЗО. І. 109. 4) Мі́сяць-черне́ць. Согласно народному опредѣленію: а) календарный мѣсяцъ въ 30 дней, первое и послѣднее число котораго придутся въ постъ, или б) луна, первая и послѣдняя четверть которой придутся въ постъ. Як прийде місяць-чернець, то буде й світові копець. Мнж. 156. Ум. Че́нчик. К. ЧР. 84. Че́рчик.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВІЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.