Вулиця, -ці, ж. 1) Улица. 2) Мѣсто, гдѣ собираются парни и дѣвушки для пѣнія, игръ, танцевъ. В мене ненька нерідная, мене на вулицю не пускає. Ум. Вуличка, вуличенька, вулонька. Тіснії вуличеньки, тіснії.
До́бих, -ху, м. Встрѣчается въ слѣдующемъ выраженіи: Він вернувся не з добихом. Онъ возвратился не добившись своего, безъ добычи.
Забо́їстий, -а, -е. Снѣжный (о зимѣ), занесенный снѣгомъ (о дорогѣ). Зіма була тоді забоїста — понамітало скрізь.
Куришка, -ки, ж. Глиняная кадильница для ладона, употребляемая крестьянами.
Наставлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. наста́витися, -влюся, -вишся, гл.
1) Наставляться, наставиться.
2) Назначаться, назначиться (на службу).
3) Устремляться, устремиться къ чему-либо, намѣриваться; намѣриться, мѣтить куда-либо. Наставилася вовкові в зуби.
Оглабля, -ля, с. и оглаблі, мн. = оголони.
Плідний, -а, -е. = плідливий. Плідна вівця.
Поточуватися, -чуюся, -єшся, гл. Покачиваться, пошатываться. Загнибіда увійшов у кухню, поточуючись.
Роба, -би, ж. Трудолюбивая, работящая. Найміть цю жінку, вона і видов, і їсти зварить, і вимиє — така роба, що нема вже що й казати.
Шкандиляти, -ля́ю, -єш, гл. = шкандибати.