Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

договірний

Догові́рний, -а, -е. Заключающійся въ договорѣ, причитающійся по договору.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 407.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОГОВІРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОГОВІРНИЙ"
Виличати, -ча́ю, -єш, гл. Просвѣчиваться (напр. о тѣлѣ подъ ажурной тканью). Мнж. 177.
Габелок, -лка, м. 1) Кожа молодой скотины. Вас. 158, 157. 2) Кожа съ шеи лошади или быка. Мнж. 178.
Галуззя, -зя, с. соб. Вѣтви.
Міськи́й, -а́, -е́ Городской. Розумніше міське теля, як сільська дитино. Чуб. І. 242.
Молі́ння, -ня, с. Моленіе, молитва. Яке вже там і моління. Сим. 174.
Напе́стуватися, -туюся, -єшся, гл. Нанѣжиться, наняньчиться.
Порозступатися, -па́ємося, -єтеся, гл. Разступиться (о многихъ).
Потугішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться туже.  
Прокаженний, -а, -е. Прокаженный. Приходить до його прокаженний. Єв. Мр. І. 40.
Чудак, -ка, м. Чудакъ. Cм. чудар. Чудак покійник, що рибу крав. Ном. № 12768.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОГОВІРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.