Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доводитися

Дово́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. довести́ся, -ду́ся, -дешся, гл. 1) Приходиться, придтися, случаться, случиться, выпадать на долю (безлично). На довгім віку усього доведеться. Ном. № 9893. Не довелось свині на небо дивиться. Ном. № 5329. Так нам довелося. Н. Вол. у. Чує, чує материне серце, яка доля доні доведеться. К. Досв. 121. Чаруй, чаруй, дівчинонько, коли довелося, — уже твоє біле личко з моїм понялося. Мет. 12. Доведеться ледачому всю правду сказати. Чуб. V. 28. 2) Слѣдовать (къ полученію). Заплатив два рублі, а ще доводиться йому шість. 3) Доставаться, достаться. А їй довелась запаска гарна. Сама, дівко, не вгадала, кому доведешся. Грин. ІІІ. 212. Чуб. I. 246. 4) Приходиться, придтися, стоить. Бідна козацька голово! Оттак то завсегда доводиться нам та честь та слава! Збоку дивляться люде, дивуються, що блищить, сияє, а в серце ніхто не загляне. К. ЧР. 312. 5) Только несов. в. Приходиться (какимъ либо родственникомъ). А Сомко.... доводиться Юрасеві дядьком. К. ЧР. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВОДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВОДИТИСЯ"
Вижимати, -маю, -єш, сов. в. вижати, -жму, -меш, гл. Як треба, то хоч у щимки голову положи, то нічого не вижмеш. Ном. № 10049.
Відпроторитися, -рюся, -ришся, гл. Отстраниться. Батько заможний, дак вона зараз і відпроторилась од нас: ми вже їй не рівня. Г. Барв. 121.
Волотистий, -а, -е. Колосистый (о просѣ, овсѣ).
Лев, -ва, м. 1) Левъ. Дома лев, а на війні тхір. Ном. № 4352. 2) Монета: а) 10 коп. Подол. и Бессар. г. б) австрійскій гульденъ. Федьк. І. 4. Гол. IV. 532. Ум. левин. Песика б'ють, а левик боїться. Ном. № 3902.
Повимочувати, -чую, -єш, гл. Вымочить (во множ.).
Подомірювати, -рюю, -єш, гл. Домѣрять (во множествѣ).
Подоростати, -та́ємо, -єте, гл. Дорасти (о многихъ).
Поклін, -лону, м. Поклонъ. Десь мій милий чорнобривий через людей поклоняється... А що ж мені по поклону, коли його самого нема. Чуб. V. 202. Поклони бити, класти, покладати, давати, віддати. Оддайте поклони мамі й жінці. АД. II. 80. Также подарокъ при передаваемомъ поклонѣ: А він її поклін дає — коня вороного, вона йому поклін дає — хусточку шовкову. Чуб. V. 324. Ум. поклінчик, покло́ночок.
Правдиво нар. 1) Правдиво, справедливо. Правдиво ви свідкуєте. Єв. Л. XI. 48. Перед Богом стою і кажу правдиво. Чуб. V. 376. 2) Истинно.
Улень, ульня, м. = улік. Ном., стр. 294, № 139.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВОДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.