Бузувати, -зую, -єш, гл.
1) Наказывать, бить.
2) Журить, бранить, дѣлать, выговоръ.
Галабута, -ти, ж. Надменность.
Знежитися, -живуся, -вешся, гл. Лишиться чувствъ. Ударився так здоров?, що аж знежився був.
Лигоми́на, -ни, ж. и пр. = лагомина.
Майстро́, -ра, м. Мастеръ. Ум. майстрочко. Становили сіночки майстрочки.
Порплиця, -ці, ж. 1) Желѣзная планка въ верхнемъ мельничномъ камнѣ, въ нее входитъ верхній конецъ веретена, вращающаго жерновъ. 2) мн. Струпья на головѣ.
Роскобіжкати, -каю, -єш, гл. Раздобыть.
Тяжкорукий, -а, -е. Съ тяжелой рукой.
Фальшувати Cм. хвальшувати.
Шити, -шию, -єш, гл. Шить. Багач гроші збірає, а чорт калитку шиє. Десь у садочку шиє сорочку. Шити поперед голки. Шити по за голку. шити на овес. У сапожниковъ: шить крупными стежками.
