Бицюня, -ні, ж. Ум. отъ биця.
Вірно, нар. 1) Вѣрно, преданно. З ким вірно люблюся, не наговорюся. Хто вірно кохав, той часто вітає. 2) Искренно. Чого, Насте, вірно плачеш?
Го́рличко, -ка, с. Ум. отъ горло.
Гужі́вка, -ки, ж. = Гужва́.
Кумедіянт, -та, м. Комедіанть, балаганный актеръ. А на майдані кумедіянти ямку розіпнули — ото будуть кумедії приставляти. Чого ти з мене регочеш? Хиба я тобі кумедіянт?
Міщани́н, -на, м. Мѣщанинъ. Не пішла б я за селянина, а пішла б я за міщанина.
Попручатися, -ча́юся, -єшся, гл. Побарахтаться. Попручався, поки й вирвався.
Почутка, -ки, ж. Слухъ, молва. Пішла почутка, що у панів людей царь одбере.
Січовик, -ка, м. Житель Сѣчи, запорожець.
Стидно нар. Стыдно. А з хорошою та й уродою та не стидно й меж люде.