Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довікувати

Довікува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Дожить. Не довікуєш ти так віку. Хата, 165.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 403.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВІКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВІКУВАТИ"
Виповзати, -заю, -єш, сов. в. виповзти, -зу, -зеш, гл. Выползать, выползти.
Гамба, -би, ж. Узелъ, служащій для застегиванія вмѣсто пуговицы. Гол. Од. 82. Угор.
Губе́рня, -ні, ж. 1) Губернія. Чуб. V. 978. 2) Губернскій городъ. Сяя дорога до Київа губерні. Чуб. V. 980.
Засука́ти, -ся. Cм. засукувати, -ся.
Зашинкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Заняться продажей спиртныхъ напитковъ.
Онада, -ди, ж. Приманка. Угор.
Повеселіти, -лію, -єш, гл. Повеселѣть, сдѣлаться веселымъ. Іван повеселів, хоч і охляв уже, не ївши три дні. Рудч. Ск. І. 137.
Прогреміти, -млю, -миш, гл. Прогремѣть.
Шабатурка, -ки, ж. Переплетъ. Під пахвою «алеф — бет» в новій шабатурці. Рудан. І. 61.
Шибеник, -ка, м. 1) Висѣльникъ, достойный висѣлицы. Відорвався, як шибеник від шибениці. Ном. № 3152. Борода як у владики, а сумління, як у шибеника. Ном. № 180. 2) Шалунъ, сорвиголова.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВІКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.