Відчиняти, -няю, -єш, сов. в. відчини́ти, -ню́, -ниш, гл. Отворять, отворить. Золотий обушок скрізь двері відчине. Старший братіку! одчини ворітця. Хто торка, тому відчинять.
Габати, -баю, -єш, гл. = габцювати.
Зизоо́кий, -а, -е. Косоглазый. На Спаса дивиться, а Богородицю бачить (на зизоокого).
Корчуга, -ги, ж. Преимущ. во мн. Короткій сани съ толстыми и высокими полозьями, у потребляющіеся для перевозки срубленныхъ деревьевъ.
Обмащувати, -щую, -єш, сов. в. обмасти́ти, -щу́, -сти́ш, гл.
1) Обмасливать, обмаслить, обсаливать, обсалить.
2) Обмазывать, обмазать глиной. Піч до неї і говорить: «Дівко, дівко, обмасти мене!»
Опрядати, -даю, -єш, сов. в. опря́сти, -ду́, -де́ш, гл. = обпрядати, обпрясти. Хто мене буде опрядать?
Отрунок, -нку, м. Желудокъ.
Плямувати, -му́ю, -єш, гл. = плямити. Шкода й меча об тебе плямувати.
Припускатися, -каюся, -єшся, сов. в. припуститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Съ жадностью что ѣсть, пить. Не припускайтесь дуже до горілки. 2) Ссылаться, сослаться. Припускаюсь на людей, то й ті скажуть, що я дітей своїх до пуття довела.
Розрахуватися, -ху́юся, -єшся, гл.
1) Разсчитаться.
2) Разсудить, обдумать.
