Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довірити

Дові́рити Cм. Довіря́ти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 403.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВІРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВІРИТИ"
Бортяний, -а, -е. Имѣющій борть (о деревѣ). К. (Желех.).
Відтерти Cм. відтерати.
В'язний, -а, м. Относящійся къ тыльной части шеи. в'язне сіло. Сало съ шеи. Павлогр. у.
Їр, їра, м. Названіе буквы Ь (въ Галиціи.) Желех.
Лиско́, -ка, м. Кличка собаки съ бѣлымъ пятномъ на лбу.
Непідвладність, -ности, ж. Независимость. Желех.
Позвужувати, -жую, -єш, гл. Съузить (во множествѣ). Усім би добре пошито, тільки рукава широкі — треба позвужувати. Кіевск. у.
Свиняка, -ки, ж. = свиня. Маркев. 63. У господарстві була в того чоловіка, вибачайте, свиняка. Драг. 81. Ум. свинячка. Є вже й свинячка, і курчатко, а далі й корівчина. Грин. II. 152.
Сокупний, -а, -е. Совмѣстный. Ой лучче нам, подружечко, сокупного жениха мати. Мил. 117.
Тупоходий, -а, -е. О лошади: имѣющій медленный шагъ. Кінь тупоходий. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВІРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.