Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довірити

Дові́рити Cм. Довіря́ти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 403.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВІРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВІРИТИ"
Заве́дений, -а, -е. 1) Принятый, установленный. 2) Явленный. Він казав, що наш контракт незаконний, бо не заведений у нотаруса. Павлогр. у.
Искорник, -ка, м. Раст. Ranunculus acris. Вх. Уг. 242.
Кикати, -каю, -єш, гл. Куковать. Ой кикала зозуленька. Гол. IV. 497.
Ме́ння́, -ня, с. Имя. на мення. По имени. На мення не знаю, як його звуть. Конотоп. у. Ум. меннячко. Та два сини зродила, сама меннячко дала. Чуб. V. 923.
Охараскуватися, -куюся, -єшся, гл. Отнѣкиваться, отговариваться. Немає в мене грошей: щоб мені, та бодай мені... коли я брешу! Немає й не просіть, — охараскується було старий. Грин. II. 185.
Перво нар. = перше. Нічого йому не страшно, не боязько, не болезно стало; а перво з великого жалю так було й обмірає. МВ. І. 46.
Пересушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. пересуши́тися, -шуся, -шишся, гл. Обсушиваться, обсушиться. Через річку брела — да й замочилася, зайшла, до сестри — пересушилася. Чуб. V. 107.
Розреготатися, -чу́ся, -чешся, гл. Расхохотаться. Коли б мертвий чув, як вона баляси точить, то й той би розреготався. Кв. І. 158.
Скіпка, -ки, ж. Ум. отъ скіпа.
Утрактувати, -тую, -єш, гл. Угостить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВІРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.