Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доводник

Дово́дник, -ка, м. Доносчикъ; доказатель. Cм. Доводець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВОДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВОДНИК"
Бучуля, -лі, ж. = бочуля. Плачте, діти, плачте, бучулі не бачте; плачте, діти, ревне, чей орендар бучулю верне. Pauli. II. 85. Ум. бучулька.
Відчустрити, -рю, -риш, гл. Отколотить, высѣчь.
Го́нір, -нору, м. = Гонор. Стор. МПр. 46.
Де́реш, -ша, м. Чалая лошадь, чалый волъ.
Жи́лка, -ки, ж. Ум. отъ жила.
Козаччина, -ни, ж. Казатчина. Хто не пізнав би тут потомків старого Запорожжя, старої козаччини, одягнутої в мундири. Левиц. І. 258.
Кримець, -мця, м. Житель Крыма. Желех.
Ло́тать, -ті, ж. = латаття. Угор.
Поцінно, поцінному, нар. Не дорого, подходяще по цѣнѣ. Сим. 230. Як вподобаю та буде поцінно, то треба неодмінне ті колеса купити. МВ. (КС. 1902. X. 143). Поцінно купив. Черк. у. Купив поцінно. Н. Вол. у.
Смердак, -ка, м. = скорух. Вх. Лем. 467.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВОДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.