Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довільній

Дові́льній, -я, -є. 1) Довольный. Я довільний вашим словом, кохані судці. Н. Вол. у. 2) Доступный для пользованія каждому. — «Чи можно з цієї криниці коня напоїти?» — Чому ж, не можно: вода довільня. Харьк. 3) Имѣющійся въ достаточномъ количествѣ. Довільні дрова у нас. Харьк. у. 4) Произвольный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 403.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВІЛЬНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВІЛЬНІЙ"
Відмолюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відмолитися, -люся, -лишся, гл. Отмаливаться, отмолиться, избавиться отъ кого молитвой. Від чорта би-м ся відхрестив, а від тебе ні відхрещусь, ні відмолюсь. Ном. № 2806.
Гадатися, -ється, гл. безл. гадається, гадалося. Думается, думалось. Скільки ж то. гадалося мені, буде землі під усім царством. Ком. Р. І. 1. Коли б панам гадалося, з чого лихо скувалося. Ном. № 1136.
Каламарчик, -ка, м. Ум. отъ каламарь.
Облузати, -заю, -єш, гл. Ошелушить.
Погук, -ку, м. Выкрикъ; крикъ; призывный крикъ. Чуб. III. 104. Заспівайте Господеві пісню псальму нову гарно, любо з погуками співайте здорові. К. Псал. 73.
Полинь, -ню́, м. = полин. Воліла б я гіркий полинь їсти, як з тобою на посаді сісти. Чуб. V. 368.
Порозчинювати, -нюю, -єш, гл. = порозчиняти.
Прадідівський, -а, -е. Прадѣдовскій.
Пришлість, -лости, ж. Будущее, будущность. МВ. ІІІ. 126.
Терміття, -тя, с. Кострика, твердыя части пеньки и льна. Глухов. у. Хто тер коноплі, нехай той і терміття замете. Уман. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВІЛЬНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.