Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довільній

Дові́льній, -я, -є. 1) Довольный. Я довільний вашим словом, кохані судці. Н. Вол. у. 2) Доступный для пользованія каждому. — «Чи можно з цієї криниці коня напоїти?» — Чому ж, не можно: вода довільня. Харьк. 3) Имѣющійся въ достаточномъ количествѣ. Довільні дрова у нас. Харьк. у. 4) Произвольный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 403.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВІЛЬНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВІЛЬНІЙ"
Веселечко, -ка, с. Ум. отъ весло.
Відрадісно нар. Отрадно; радостно, весело. Що то молоді літа золоті людям! Що задумав, все йому можна, все йому відрадісно, все втішно. МВ. ІІ. 79.
Ди́мка, -ки, ж. 1) Ум. отъ дима. 2) Выбойчатая полосатая юбка. Н. Вол. у. Чуб. VII. 429. Гол. Од. 49. 3) = Димна. Вх. Лем. 410.
Дуча́йка, -ки, ж. Отверстіе въ верхнемъ мельничномъ жерновѣ. Мик. 481.
Лизь, -зя, м. = лизень. як його лизь злизав! = як лизень злизав його. Мир. ХРВ. 116.
Натинина, -ни, ж. Овечья шерсть, снятая съ годовалой овцы. Шух. І. 196.
Окинути Cм. окидати.
Порозледачуватися, -чуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розледачіти, но о многихъ.
Пошпурнути, -ну́, -не́ш, гл. = пошпурити. Мнж. 25.
Шибатися, -баюся, -єшся, гл. Метаться, бросаться. Шибається, як чорт по пеклі. Ном. № 3137.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВІЛЬНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.