Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довіршувати

Довіршувати, -шую, -єш, сов. в. доверши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Заканчивать, закончить верхъ (стога, крыши). Довіршують уже стіжок. Черн. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВІРШУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВІРШУВАТИ"
Блендати, -даю, -єш, гл. = плентати. Ледво блендала ногами. Гн. II. 27.
Ви́літуватися, -туюся, -єшся, гл. Прокормиться въ теченіе лѣта. Вони виїхали, а кішка зосталась; так вона собі по клунях і визімується, і вилітується. Пирят. у.
Виморити, -рю, -риш, гл. 1) Выморить. 2) Измучить, истомить.
Жда́ний, -а, -е. Ожидаемый. На жданого гостя багато треба. Ном. № 11922.
Кидь! II, меж. Выражаетъ бросаніе. Ухопив та кидь його об землю!
Надто́ка, -ки, об. Тотъ, кто «надточив» что-либо. Александровск. у.
Отровний, -а, -е. = отруйливий. Вх. Лем. 445.
Пов'язатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Надѣть на голову повязку, ленту. 2) Окончить связываніе сноповъ. Зміев. у. 3) Образовать завязь. Пов'язались були добре огірки й кавуни, та дощу не було довго, то й в'язь посохла. Волч. у.
Подіяти, -дію, -єш, гл. 1) Сдѣлать. Заморські лікарі нічого не подіють. Чуб. II. 389. 2) Сдѣлать, причинить колдовствомъ. Се щось йому подіяно: не їсть, не п'є.
Позаплоджувати, -джую, -єш, гл. Расплодить, развести (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВІРШУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.
hit.ua: сейчас на сайте, посетителей и просмотров за сегодня