Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доброчинити

Доброчинити, -ню, -ниш, гл. Благодѣтельствовать, благотворить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 400.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБРОЧИНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБРОЧИНИТИ"
Виколупати, виколупнути. Cм. виколупувати.
Ґе́дло, -ла, с. Приказъ. Розіслав же Іван Рижка ґедло по всім селі. ЗЮЗО. II. 558.
Заратува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Помочь, поддержать. Прилуц. у. Заритуй, та й сам себе затратуй. Посл.
Засмокта́ти, -ся. Cм. засмоктувати, -ся.
Ле́мківський, -а, -е. Принадлежащій лемку. Желех.
Льнува́ння, -ня, с. Собираніе попадьей съ прихожанъ льна и пр. даяній.
Попригрівати, -ва́ю, -єш, гл. Пригрѣть (во множествѣ).
Ремесниця, -ці, ж. Ремесленница. Конст. у.
Трухання, -ня, с. Ѣзда рысцой. Шейк.
Хмурно нар. 1) = хмарно. Грин. ІІІ. 191. Зраня було хмурно. Камен. у. 2) Печально, грустно. Ум. хмурненько, хмурнесенько. Тобі буде все хмурненько, а мені веселенько. Грин. ІІІ. 308.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОБРОЧИНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.