Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доброчинити

Доброчинити, -ню, -ниш, гл. Благодѣтельствовать, благотворить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 400.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБРОЧИНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБРОЧИНИТИ"
Безмір, -ру, м. = безмір'я. Желех.
Дрант, -ту, м. = дрантя. Вх. Лем. 411.
Переброджувати, -джую, -єш, сов. в. перебрести, -бреду́, -де́ш и перебродити, -джу, -диш, гл. Переходить, перейти въ бродъ. Перебрела дві річеньки й половину ставу. Чуб. III. 128. Дунаю не перебити, не перебродити. Чуб. V. 537.  
Підтопити Cм. підтоплювати.
Погребарь, -ря, м. Могильщикъ. Вх. Зн. 51.
Посварити, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Поссориться. Вже козаки Хмельницького з ляхами барзо посварили. ЗОЮР. І. 224. 2)кого́. Поссорить. 3) — кого. Сдѣлать кому выговоръ, выбранить кого. Треба його посварити, щоб звичайніший був. Його мати посварила, що в мене бував. Грин. III. 300.
Почортіти, -тіємо, -єте, гл. Развратиться. Почортіли, забули Бога. Сим. 141.
Самохіттю нар. Добровольно, по своей волѣ. Сам погинув.... чи самохіттю, чп так уже Господь його покарав. МВ. І. 158.
Стежити, -жу, -жиш, гл. Слѣдить. Не кусай, не стежи і не лежи. Ном. № 13255.
Стерти, -ся. Cм. стирати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОБРОЧИНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.