Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доброчинити

Доброчинити, -ню, -ниш, гл. Благодѣтельствовать, благотворить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 400.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБРОЧИНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБРОЧИНИТИ"
Гилити, -лю, -лиш, гл. 1) Подбивать мячъ гилкою. 2) Бить палкою свинку (деревянный шаръ) въ игрѣ въ гилу. Ив. 13. 3) Бить, колотить. Він усіх гилить, нікому не змиряє. Екатер. у. 4) Много набирать, накладывать и т. д. Лохв. у.
Зажи́вний, -а, -е. L) Питательный. 2) Крѣпкій, плотный. Заживші це у вас дійниця. Харьк. у.
Звідко́ли нар. Съ какихъ поръ. Желех.
Кизяк, -ка, м. = кізяк.
Княгинечка, -ки и княги́нька, -ки, ж. Ум. отъ княгиня.
Мосць, -ці, ж. = мость.
Нахмуритися, -рюся, -ришся, гл. Нахмуриться.
Порозводитися, -димося, -дитеся, гл. То-же, что и розвестися, но во множествѣ.
Стрільцювати, -цюю, -єш, гл. Быть ружейнымъ охотникомъ. Хто стрільцювать, а хто рибальчить. О. 1862. II. 62.
Шпунтуш, -ша, м. = шпунт. Сим. 143.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОБРОЧИНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.