Безперечний, -а, -е. Безспорный, несомнѣнный.
Доноша́ти, -ша́ю, -єш, гл. 1) = доношувати. 2) Приносить, подавать. Казав його до келії взяти, казав слугам їсти доношати. Ой вже ж тобі, галко, а вже ж тобі, чорна, вісти та й не доношати. Доно́шана дити́на. Своевременно родившійся ребенокъ.
Застиди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. = засоромити.
На́сипом, нар. Насыпавъ просто (на возъ, напр.), не помѣстивъ предварительно въ мѣшокъ или что-либо подобное. Насипали віз насипом. Показав тютюн... потертий, бо насипом його в кишені носив.
Неосвітний, -а, -е. Непросвѣщенный. Розвелось письменство між нашим людом неосвітним.
Поздоровшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться здоровѣе. Він мені каже не їсти того й того, а я на злість наїмся та поздоровшаю.
Притаїтися, -таю́ся, -їшся, гл. Притаиться. Притаилась, ніби б то нежива. Притаїлись біля ганку.
Тростити, -щу́, -сти́ш, гл. О конѣ: быть больнымъ тростю. Кінь тростить.
Укуситися, -шуся, -сишся, гл. Укусить себя. Укусись за язик, та й мовчи.
Швидкома нар. На скорую руку.
