Затремті́ти, -мчу́, -ти́ш, гл. Задрожать. І серце в них од ляку затремтіло. К. Псал. З. Над ставками, над садками затремтіло ясне марево. Левиц. І. 9.

З'ї́день, -дня, м. Съѣденіе. Употребл. въ выраженіи: на з'їдень. На съѣденіе.

Ластівка, -ки, ж. 1) Ласточка, Hirundo urbica. Ластівки вилітають, годинку обіцяють. Ном. № 309. Употребляется какъ ласкательное слово, особенно въ формѣ уменьш., по отношенію къ женщинѣ, которая въ поэзіи постоянно сравнивается съ ласточкой. Дівчино моя, переяслівко, поцілуй же мене, моя ластівко! Н. п. Челядонько, ластівонько, годуй ти дитину! Коцип. Прокинься, моя ластівочко. Шевч. 317. Ся як ластівка літала в сінцях і в коморі, прибірала коло столу, поралась на дворі. Мкр. Н. Сподівалась невісточки як ластівочки собі на втіху. МВ. ІІ. 12. А в нашій стороні красні дівки, як ластівки, а тут — як ворони. Чуб. V. 20. 2) Четыреугольный кусокъ матеріи, вставляемый въ рубахѣ или другой одеждѣ подъ мышками. 3) Одинъ изъ кусочковъ сукна, преимущественно краснаго, вшиваемыхъ въ свиткахъ у таліи вверху усів. КС. 1893. XII. 449. 4) Названіе игръ: а) дѣтской, состоящей въ попаданіи палками въ брошенную вверхъ палку. Камен. у. б) дѣвичьей, съ пѣсней. Грин. III. 115. Ум. ластівонька, ластівочка. Да ластівочка да купалася, да на бережку да сушилася! Чуб. V. 9.

Нажаха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Набраться страха.

Неталан, -ну, м. Несчастіе, неудача. І неталан наш, і талан, як кажуть люде — все од Бога. Шевч. 525.

Підпасач, -ча, м. = підпасич.

Приховати, -ся. Cм. приховувати, -ся.

Угоріти Cм. угоряти.

Цапки, цапком, нар. На дыбы, на заднія ноги. Кінь став цапки. Чуб. VII. 576. Цапком став. Ном. № 3391.

Шкодливий, -а, -е. 1) = шкідли́вий. Шкодливий тхір. Гліб. 2) Часто творящій проказы.