Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

днище

Дни́ще, -ща, с. 1) Ув. отъ дно. 2) Донце, дощечка, на одномъ концѣ которой садится пряха, вставляя въ другой гребень или кудель. Побігла до сусіди, позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти, аж веретено хурчить. Рудч. Ск. І. 178. Ум. Дни́щечко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 394.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДНИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДНИЩЕ"
Вимивати, -ва́ю, -єш, сов. в. вимити, -мию, -єш, гл. Вымывать, вымыть. Не вимили біле личко слізоньки дівочі. Шевч. 27.
Доко́ра, -ри, ж. = докір. Мир. ХРВ. 269.
Злувати, злую, -єш, гл. Быть злымъ, сердиться. На кого ж ти, мій миленький, злуєш, що мою білу постіль гайнуєш? Чуб. V. 553.
Нава́рювати, -рюю, -єш, сов. в. навари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Наваривать, наварить. Ой вечеряй, моя мати, коли наварила. Мет. 10. Не в такому наварювали, та виїдали. Ном. № 4236. 2) Приваривать, приварить желѣзо.
Нагної́тися, -ною́ся, -ї́шся, гл. Унавозиться.
Оклонити Cм. оклоняти.
Офіція, -ції, ж. Служба. Не хазяйнував він, а терся по офіціях: то за писаря був у скарбу, то коло винниці, то за підлісничого був. Св. Л. 275.
Поколупатися, -паюся, -єшся, гл. Поковыряться, быть исковыряннымъ.
Придути, -ду́ю, -єш, гл. Прибѣжать, пріѣхать быстро. Сів на хазяйського коня, вмент придув з горілкою. Драг. 253.
Шпеньок, -нька, м. = шпеник. Cм. кужілка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДНИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.