Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

добротливість

Добротли́вість, -вости, ж. Добродушіе. благодушіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 399.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБРОТЛИВІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБРОТЛИВІСТЬ"
Довгоні́г, -но́га, м. Длинноногій. Черном.
Змовленник, -ка, м. Заговорщикъ. Желех.
Конопельки, -льок, ж. мн. Ум. отъ коно́плі.
Моркови́й, -а, -е. = моркв'яний. Kolb. І. 144.
Немівний, -а, -е. Неразговорчивый, молчаливый. Кіт нелівний, хлоп немівний — обоє ледащо. Ном. № 1257.
Отощати, -ща́ю, -єш, гл. Отощать. А котрі воли отощали, то ті марно пропали. Чуб. V. 1058.
Приміти, -мі́ю, -єш, гл. Быть въ силахъ, мочь. Примів би, — всіх із гаю порозганяв, щоб не щебетали. Г. Барв. 62.
Продумати, -маю, -єш, гл. Продумать.
Смолі, -лів, м. мн. Сопли. Угор.
Убагнути, -ну, -неш, гл. Понять. І миттю кинувсь до громади просить собі у ней поради чого собою не вбагне. Котл. Ен. II. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОБРОТЛИВІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.