Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

добродій

Добро́дій, -дія, м. 1) Благодѣтель. Писало і нікому, ані своєму добродієві, не показувало. Хата. 63. Т. Шевченко — наш перший добродій народній. К. (О. 1861. VI. 32). 2) сударь (титулъ) Правда, правда, добродію мій любий. К. ЧР. 6. Кланяюсь, прошу: не остаєте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. МВ. ІІ. 113. 3) Господинъ (извѣстное лицо). Добродій N написав нову повість. 4) Шано́вний добро́дію! Високопова́жний добро́дію! Милостивый государь! Правда, 1867, № 10. Лист. П. Куліша. Ум. Добро́дієчко. А де ж він, добродієчку? Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 399.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБРОДІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБРОДІЙ"
Блихавити, -влю, -виш, гл. Тратить попусту время. Желех.
Витіяти Cм. витівати.
Кульбачний, -а, -е. Сѣдельный.
Ле́петень, -тня, м. Болтунъ. Лепетень лепече, а дурень слухає. Чуб. І. 262.
Лиско́, -ка, м. Кличка собаки съ бѣлымъ пятномъ на лбу.
Повестися, -ведеться, гл. безл. 1) Пойти. Знову повелось по старому. Ком. І. 15. 2) Удаться. От же матері дав Бог талан, а мені дак уже й не повелось. Г. Барв. 424.  
Стрітення, -ня, с. Праздн. Срѣтенье Господне 2 февраля. ХС. І. 74. Грин. І. 32. На стрітення зіма з літом пострічаються. Ном. № 521.
Ушити, -ся. Cм. ушивати, -ся.
Харапудливий, -а, -е. Пугливый. Харапудливий кінь. Черк. у.
Шатило, -ла, м. Лгунъ. Черном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОБРОДІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.