Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

добігати

Добігати, -га́ю, -єш, сов. в. добігти, -біжу́, -жи́ш, гл. Добѣгать, добѣжать. Швидкий сам добіжить, а смирного Бог донесе. Ном. № 1968. 2) Добігти чого́. Пріобрѣсти что, добыть что; о болѣзни: захватить. Мабуть чи не сухоти добігла й кров'ю стала хряпати. Г. Барв. 454.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 396.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБІГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБІГАТИ"
Будище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ поташный заводь. Желех.
Довголі́тній, -я, -є. Долголѣтній. Будьте щасливі і довголітні. Черниг. у. Нехай їй вічне царство мені же довголітнє панство. Котл. Ен.
Зубик, -ка, м. Ум. отъ зуб.
Окресляти, -ля́ю, -єш, сов. в. окре́слити, -лю, -лиш, гл. Очерчивать, очертить.  
Повитріщати, -щаємо, -єте, гл. Вытаращить (о многихъ). Повитріщали очі. Драг. 244. От ждуть вона, стоять, усі баньки повитріщали. Гліб.
Поменитися Cм. поменятися.
Сирівочка, -ки, ж. Свирѣль. Гол. II. 620.
Татко, -ка, м. 1) Ум. отъ тато. Благословилась Марусенька да у свого татка на посадоньку сісти. Мет. 175. 2) Священникъ. Гол. IV. 347.
Товди, товді, нар. = тоді. Товди собі зробили вечеру. Гн. І. 118. Товді я була весела, як у батенька я жила. Чуб. IV. 387.
Унук, -ка, м. Внукъ. Набрались, діди біди, поки набули, а внуки — муки, поки збули. Ном. № 10597.. Ум. унучок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОБІГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.