Викривляти, -ля́ю, -єш, сов. в. викривити, -влю, -виш, гл. Искривлять, искривить.
Гота́рити, -рю, -риш, гл. Граничить, прилегать къ....
Зжентичитися, -чуся, -чишся, гл. Створожиться (о молокѣ).
Ломи́ти, -млю, -миш, гл. 1) Ломать. Вітер віє, гілля ломить. Дурень і м'яло ломить. А милая по милому білі ручки ломить. Рядомъ встрѣчаются и слѣдующія формы: Ходить дівка по бережку, білі руки ломле. Катря аж білі руки ламле. Сила ламле вже трухле дерево. Употребляются и формы: Ламніте ( = ломіте). Мати ламнить паляниці, кладе на стіл. 2) О водѣ: размывать. Тиха вода береги ломить. 3) Ломить, производить ломоту. У мене ломить спину.
Многомо́вний, -а, -е. Многорѣчивый. Не многомовний, а коли вже розговориться, то паше його кожне слово полом'ям.
Нади́бати, -баю, -єш, гл. Найти, встрѣтить. Лихая доля й під землею надибає. Гей їхав козак з України, надибав дівчину край долини.
Пообстригати, -га́ю, -єш, гл. Остричь (многихъ).
Протерликати, -каю, -єш, гл. Пропиликать, проиграть плохо (на струнахъ). що затерли́кав, те і протерли́кав. Что заработалъ игрой, то и истратилъ (о музыкантѣ).
Спантеличити, -чу, -чиш, гл. Сбить съ толку. Чоловіка спантеличить мирськая суєта.
Тварюка, -ки, ж. Ув. отъ тварь.
