Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доброхіть

Доброхі́ть нар. Добровольно. Не підеш доброхіть — силою поведемо. МВ. І. 73. А він то (Сомко) не таківський, щоб оддав доброхіть булаву. К. ЧР. 329.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 399.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБРОХІТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБРОХІТЬ"
Відмахнути, -ся. Cм. відмахувати, -ся.
Діляни́ця, -ці, ж. Дѣлежъ. Рк. Левиц.
Журли́во нар. Печально, грустно. Важко, сумно, журливо. Мир. ХРВ. 298. Всі журливо дивились на Кобзу, куди поділись жарти й сміхи. Стор. МПр. 53.
Забуча́віти, -вію, -єш, гл. Затвердѣть (о почвѣ).
Мазя́, -зяти, с. Запачканное, неопрятное дитя. Борз. у.
Мере́женка, -ки, ж. ? Угадай, Ганно, приличная панно, на чиїй руці на мереженні перстень упав. Чуб. III. 99.
Насміхатися, -хаюся, -єшся, гл. = насміхати. Насміхалися з його. Єв. Мр. V. 40. Із матки старенької насміхається. Макс.
Нічо мѣст. = нічого. Галиц.
Придивитися Cм. придивлятися.
Скупитися 2, -плюся, -пишся, гл. Избавиться, откупиться. Скупитись гріха. Ном. № 121.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОБРОХІТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.