Вербич, -ча, м. = вербниця. Прийшов вербич, два кожухи тербич.
Відвід, -воду, м. Резервъ? Воєвода, славний лицарь, на одводі зістав.
Каятися, -ка́юся, -єшся, гл.
1) Каяться. Вони проповідували, щоб каялись. Роскажи людям... нехай пам'ятають на праведний суд Божий, бо вже мученик Іван у Київі, в печерах, по шию в землі стоїть; а як увійде зовсім у землю, тогді ніколи буде каяться.
2) Раскаиваться, сожалѣть о сдѣланномъ. Не потурай їй, жінко, бо каятися будеш. Не кайся, рано вставши, молодо оженившись.
3) Каятися на кому. Перестать грѣшить при видѣ наказанія, постигшаго за грѣхи кого-либо.
Кліпати, -паю, -єш, гл. Моргать, мигать, хлопать глазами. Бувайте здорові, мої чорноброві! Кліпайте очима, коли ласка ваша. Сидить та очима кліпає.
Купільниця, -ці, ж. = купільник.
Ма́нна, -ни, ж. 1) Манна. І манна на народ посипалася грядом. 2) Раст. Gliceria fluitans. 3) Молоко? Як би вівці на сукровищі попасли, зараз би їм уняло манну — вони утратили би молоко.
Молоде́ча, -чі, ж. соб. Юноши, парни, молодежь.
Посмутити, -чу́, -ти́ш, гл. Опечалить (многихъ). Гей як заплачу, весь рід посмучу.
Прибідок, -дку, м. Прибавка къ бѣдѣ, добавочная бѣда. До біди найдеся все й прибідок.
Стальце, -ця, с. = сталець.
