Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

добрання

Добра́ння, -ня, с. Выборъ. А вона, мамо, добрала собі найкращого намиста в коробейника і найкращих серег та скиндячок. — Нікчемне то, дочко, добрання!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 397.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБРАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБРАННЯ"
Бжоляникувати, -ку́ю, -єш, гл. = пасішникувати. Волч. у. (Лободовск.).
Брудний, -а, -е. Грязный. Дай, братіку, мені хусточку: вона брудна, я піду та виперу тобі. Рудч. Ск. І. 121., Ум. брудненький.
Гремота́ти, -чу́, -чеш и гремоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = Грімотати.
Гружа́віти, -вію, -єш, гл. Грузнуть. Яке там болото! їден копит гружавіє. Н. Вол. у.
Дорива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. дорва́ти, -ву, -веш, гл. Дорывать, дорвать. Дорву відра (вишень) та й ітиму в хату. Богодух. у.
Золотаренко, -ка, м. Сынъ золотыхъ дѣлъ мастера.
Оглавець, -вця, м. Недоуздокъ. Вх. Лем. 442.
Подокошувати, -шую, -єш, гл. Докосить (во множествѣ).
Пошморгати, -гаю, -єш, гл. 1) Подергать. 2) Очистить пеньку отъ кострики.
Туга 1, -ги, ж. Горесть, печаль. Волить моя голівонька, ще й серденько в тузі. Рудч. Чп. 87. Він їм тугу розганяє, хоч сам світом нудить. Шевч. Стала к їх серцям велика туга налягати. Макс. Ум. туженька, тугонька. Серцю туженьки завдав. Гол. І. 188.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОБРАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.