Відтручення, -ня, с. Отталкиваніе, оттѣсненіе.
Гірловий, -а, -е. Относящійся къ гирлу, ему принадлежащій.
Джеркота́ти, -кочу́, -чеш, джеркоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = Джерґотати. Яка мальована та штучна птиця! вертиться, джеркотить, по дереву скака. Все тямлють, джеркотять, як гуси по німецьки. Жиди джеркочуть тілько та дурять людей хрещених.
Дорожи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Цѣнить. Нас дорожят більш, аніж їх, дарма, що вони пани.
Змиг, -гу, м. Мигъ.
Катряга, -ги, ж. = катрага. На току був льох, а над ним катряга чи половник. Варять на таганах та на катрягах кашу.
Козирь, -ря, м.
1) Козырь. До всякої масти козирь.
2) Картузъ (головной уборъ). Паробічка в жупанині, на голові козір. З) Желѣзная лопата. Пятигорск. окр.
4) Бойкій, бравый человѣкъ. Вже козирь-дівка — не вам рівня.
5) козирем стояти, дивитися. Стоять въ вызывающей позѣ, имѣть вызывающій, задорный видъ. А то ж як? кажуть, стоячи козирем, міщане. Ум. козирьо́к.
Пролітати II, -та́ю, -єш, гл. Облетѣть. Я ввесь світ пролітала, золотих горів не видала.
Ростерти, -ся. Cм. ростирати, -ся.
Шемтіти, -мчу, -тиш, гл. Шуршать, производить шорохъ.
