Доли́нистий, доли́нча́(с)тий, -а, -е. Низменный.
Зчісувати, -сую, -єш, сов. в. зчесати, зчешу, -шеш, гл.
1) Расчесывать, расчесать. Іди, сину, додомоньку, змию, зчешу тобі головоньку.
2) Срубить. Нема вже шаблі, що не одну татарську голову зчесала.
Но сз.
1) Только, лишь. Чи всім людям таке горе, чи но мені молоденькій? Так і на всьому, шо но ідол робив. Гляди ж, прийди, а но тільки не прийдеш, то буду на тебе гніватись.
2) Же, ка. Гляди-но! Слухай-но!
3) = але. (Рѣдко употребляется и только нѣкоторыми писателями).
4) межд. = ньо.
Переколошкати, -каю, -єш, гл. Перепугать, привести въ смятеніе.
Побріхувати, -хую, -єш, гл. Лгать, врать; привирать. Не побріхуй, — нічого сього не було. Він бреше, а ти побріхуєш.
Роспинка, -ки, ж. Распорка (для удержанія двухъ предметовъ въ раздѣльномъ положеніи).
Ружний, -а, -е. Относящійся къ ругѣ идущій на содержаніе духовенства. Ружна земля.
Ушкати, -каю, -єш, гл. Говорить «ужъ». З неї городянина зробить, ушкати, штокати.... навчить.
Хвабрий, -а, -е. Храбрый. Баба тоді й хвабра, як на печі.
Хлопець, -пця, м.
1) Мальчикъ. П'ятеро діток Бог дав: дві дівчини і три хлопці.
2) Подростокъ, юноша, молодой человѣкъ, парень; мн.: ребята. З Богом — не з хлопцем жартувати. Еней був парубок моторний, і хлопець хоть куди козак. Дівчата ж із хлопцями начали гулять. У ліс, хлопці! Хлопці-риболовці, удалі молодці, ви закиньте сітку через синє море.
3) Ученикъ у ремесленника.
4) мн. хло́пці. Родъ пантомимы съ куклами и музыкой; устраивается дѣвушками на рождественскихъ святкахъ.
5) Подпорка въ дышлѣ у воловьяго воза.
6) Штативъ, подставка для веретена въ видѣ четырехугольной рамки, когда съ веретена сматываютъ на клубокъ нитки. Ум. хло́пчик, хло́пчичок. В його двоє дітей зосталося: хлопчик і дівчинка. Cм. хлоню.