Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доброта

Добро́та, -ти, ж. Все хорошее, хорошія свойства, доброкачественность. Доброта погибла, а чорзна що осталось. Мил. 13. Освіти мене, рабу Божу, перед усім миром добротою, красотою, любощами і милощами. Чуб. I. 93. Въ слѣд. свад. пѣснѣ доброта — добрая нравственность новобрачной, сохранившей до замужества дѣвство. Будем гулять і в середу, а за твою, Парасютко, доброту розійдемося в суботу. Мил. 164.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 399.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБРОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБРОТА"
Гучжа́! меж. = Гуджа. Ном. № 4358.
Дерби́на, -ни, ж. Кусокъ дерна.
Драгно́, -на́, с. Грязь, болото. В сіни раз-у-раз вода з стелі натікає, то там вже таке драгно. Черк. у.
Жиро́ваний, -а, -е. 1) Избалованный, шалунъ. 2) Инкрустированный.
Занори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. О мышахъ: заскрестись въ норѣ. Занорили миші під помостом.
Засто́юватися, -то́ююся, -єшся, сов. в. застоя́тися, -стою́ся, -ї́шся, гл. Застаивать, застояться. Кінь на стані трохи застоявсь, треба його проїздити. Грин. II. 12.
Пекучий, -а, -е. Пекучий вітер. Н. Вол. у. Сонце пекуче. МВ. Журба пекуча. МВ. І. 13.
Поліпшити Cм. поліпшувати.
Старчук, -ка, м. 1) Нищенка. 2) = поводатарь. Шух. І. 33.
Частокіл, -ко́лу, м. Частоколъ. ЗОЮР. І. 242. Чуб. VII. 392. Біжи, коню, під новий двір, ой удар копитом об частокіл. Чуб. V. 945. Ум. частокі́льчик.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОБРОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.