Відмакошити, -шу, -шиш, гл. Отколотить. Так він його як піймав та як одмакошив!
Звеселя́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. звесели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Радоваться, обрадоваться, возликовать. Як зрадувалась та звеселилась Петрикова мати: як діждемо літа та вродить жито, — буде з ким жито жати. Нехай предки звеселяться у забутих трунах.
Огазнути, -ну, -неш, гл. = ошадіти. Цілий ліс огазне.
Парос, -са, м. = парус. Сонце почало зза гори випливати... як легенькі блискавочки забігали по землі його пароси.
Призначіння, -ня, с.
1) Назначеніе.
2) Предопредѣленіе. Перед призначенням нігде не сховаєшся.
Пролітувати, -тую, -єш, гл. Прожить лѣто, провести лѣто. Знов пійшла по людях: де пролітую, де прозімую.
Рученя, -няти, с. Рученка, маленькая ручка. Білі рученята мліють-обнімають. Ум. рученятко, рученя́точко.
Санджак, -ка, м. Губернаторъ турецкій.
Стекло, -ла, с. и пр. = скло и пр.
Уриватися II, -ваюся, -єшся, сов. в. уритися, уриюся, -єшся, гл. Зарываться, зарыться. Кабан каже: я побіжу в болото та в мул уриюсь. У Кулиша о потупленныхъ, смотрящихъ въ землю, глазахъ. Не дивились на божий світ від сліз : в чорну землю врились.
