Бурячковий, -а, -е. = буряковий.
Дрі́бни́й, -а́, -е́. усѣч. форма: дрібен. 1) Мелкій, дробный, небольшой, маленькій. Дрібні речі у кошик поклала. А я ж тую дрібну ряску зберу у запаску. Заганяла дрібні пташки до бору. Сію конопельки дрібні зелененькі. Шкода як умре, бо дрібні діти має. 2) Мелкоузорчатый. Вийди, вийди, дівчинонько, під вербу густую, нехай же я подивлюся на плахту дрібную. 3) Густой, частый. Дрібен дощик іде. За дрібними слізоньками світоньку не бачу. Когда говорится о слезахъ, существительное часто опускается. Дрібними вмився. Покотились дрібненькі з очей. дрібни́й лист. Мелко и густо исписанное письмо. Ум. дрібне́нький, дрібне́сенький, дрібню́ній. Та й знов мережать захожусь дрібненьку книжечку. Листячко дрібнесеньке. Дрібнюні, як пшоно, червоні квіточки.
Наполі́скувати, -кую, -єш, сов. в. наполоска́ти, -лощу́, -щеш, гл. 1) Наполаскивать, наполоскать. 2) При обработкѣ овчинъ: періодически переворачивать овчины въ квасильномъ чану, перекладывая верхнія внизъ чана и обратно. Также при дубленіи кожъ: обмывать кожу дубильнымъ растворомъ нѣсколько разъ, пока кожа станетъ мягкою и гибкою.
Обмахувати, -хую, -єш, сов. в. обмахну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Обмахивать, обмахнуть, смахнуть.
Позаривати 2, -ва́ю, -єш, гл. Зарыть (во множествѣ). Як у нас корови погинули, так не дозволили й шкури поздирати, так і позаривали.
Пригодонька, -ки, ж. Ум. отъ пригода.
Прискакати, -чу́, -чеш, гл. Прискакать.
Пухлий, -а, -е. Пухлый, опухшій.
Спотикати I, -ка́ю, -єш, гл.
1) Спотыкаться. Свої білі ніжки на сире коріння, на біле каміння спотикає. Іде козак, коня веде, а кінь йому спотикає.
Стовпитися, мося, -теся, гл. Столпиться. Козаки стовпились коло столу і роти пороззівляли.
