Близиня, -ні, ж. Близость. Яка то близиня, як од села до села верстов сорок.
Гей II, гей-би, сз. = II. ге.
Ді́дичка, -ки, ж. Помѣщица, владѣтельница.
Зрівна нар. Ровно? Поровну? Зрівна, дружбоньку, зрівна, край коровай здрібна.
Летю́чий, -а, -е. Летающій, летучій. З пистолю кулею летючу птицю б'є. Се летючий горобець. Це летюча птиця, а це піша.
На́ймиця, -ці, ж. Наемъ, наемная плата. Балакають про те, скілько кому коштує паша за літо та зіму; один каже, що він купив уже на 9 карбованців, а другий каже: «а мені оце з наймицею (т. е. съ тѣмъ, что стоило нанятое сѣно на лугу) стало вже карбованців 15».
Поступно нар. Успѣшно, быстро (о движенія работы). Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то воно поступається скоріш.
Смертобойці, -ців, м. мн. Насмѣшливое названіе башмаковъ изъ цѣльной кожи (названы такъ, вѣроятно, потому, что въ нихъ легко падать).
Труждатися, -даюся, -єшся, гл. Стараться, усердствовать. Знать ти добре там труждався. Щирим серцем без лукавства перед Богом я труждався.
Хлюснути, -ну, -неш, гл. Плеснуть. Лісом іде — не трісне, водою йде — не хлюсне.