Горба́тий, -а, -е. 1) Горбатый. Горбатого хиба могила виправить. Притули́в горба́того до стіни́. Сказалъ что-либо несообразное, сдѣлалъ неудачное сравненіе. 2) — та труна́. Гробъ съ выпуклой крышкой. Ум. Горбате́нький.
Дочува́ти, -чува́ю, -єш, сов. в. дочу́ти, -чу́ю, -єш, гл. Хорошо слышать, хорошо услышать. Кличу тебе серденятком, ти не дочуваєш. І ноги не держуть, і не дочуваю, і не добачаю. Глухий не дочує, то вигадає.
Заї́жджий, -а, -е. Заѣзжій, пріѣзжій. Заїжджому росказувала бабуся про убогі вжитки.
Кібець, -бця, м.
1) Кобчикъ. Ой намостив кібець гніздо на високій тополі.
2) Названіе одного изъ играющихъ въ дѣтской игрѣ въ перепелицю. Ум. кібчик. Летять спастись в лісах обширних од злого кібчика когтей.
Нале́жати, -жу, -жиш, гл. 1) Належать, отлежать. Так собі належав боки, що аж болять. 2) Принадлежать. Увесь край належав Вишневеньким. 3) Надлежать, слѣдовать, причитаться. Ціх грошей від його мені не належить. 4) Касаться. То до мене не належить.
Пересміятися, сміюся, є́шся, гл. Окончить смѣяться. Тупотун перечасував, давши товаришам пересміятись, і став далі казати.
Пряже́ня, -ні, ж. Яичница съ мукой и молокомъ.
Сеймиковий, -а, -е. Относящійся къ сеймику.
Стада, -ди, ж. = стадо. Ой в полі, в полі.... вороная стада, між таєю стадой сив конь маленькій.
Чурком нар. = дзюрком. Ненька.... лиш заплакали гіренько та утирають собі кров, що так і пішла з них чурком.
