Ар'я́н, -на, м. Кислое козье молоко.
Відкудовчити, -чу, -чиш, гл. Поколотить. Опісля насилу люде виволокли з кімнати, так він його відкудовчив.
Дограва́ти, -граю́, -є́ш, сов. в. догра́ти, -гра́ю, -єш, гл. Доигрывать, доиграть. Дід до вечора дограв, а увечері став іти додому.
З пред. 1) Съ. Як з лихим квасом, так ліпше з водою, аби не з бідою. Без Божої волі й волос з голови не спаде. Гайку, гайку, дай гриба й бабку, сироїжку з добру діжку, красноловця з доброго молодця! Показав з-на аршин від землі. з ким жени́тися. На комъ жениться. Не хочу я женитися з тією, що ви мені засватали. Потім будеш нарікати, що з бідною оженивсь. Чи такому ж бридкому, як ти, женитися з Марусею? Оженився з Палажчиною дочкою. 2) Изъ. Вийшов з води. Дощ ллє, як з бочки. Не роби з губи халяви. Не дай, Боже, з Івана пана, з кози кожуха, з свині чобіт. Вони приймали усякого: де хто з-під пана утече, приймуть. 3-межи всіх найкраща. Кукуруза з жовта-зелена. 3) Отъ, по. З щастя не мруть. Ото був собі такий бідний вовк, що трохи не здох з голоду. Аж страшна стала з плачу. Дякуєм тобі з душі! Я з того не винен, що така причина впала. Як не даси з прозьби, то даси з принуки. з лиця́. Лицомъ. І що ж то за хороша з лиця була! 4) Надъ. З Зевеса добре глузувала. Не з Микити кпити. З другого ся насміває, а за себе забуває. Смішки з попової кішки, а як своя здохне, то й плакатимеш. Не смійся, Іванку, з мойого припадку.
Кляштор, -ра, м. Католическій монастырь. Будувать кляштори і костьоли.
Копіяшний, -а, -е. = копійчаний.
Нігде нар. = ніде.
Розстаруватися, -руюся, -єшся, гл. Приняться корчить изъ себя взрослаго человѣка, резонировать.
Росхитуватися, -туюся, -єшся, сов. в. росхита́тися, -та́юся, -єшся, гл.
1) Расшатываться, расшататься. Росхитавшись, бризнув в воду.
2) Раскачиваться, раскачаться.
Скаль, -ля, м. Часть роя пчелъ, вылетающая предварительно, чтобы отыскать мѣсто для роя. Як має виходити рій, то дня за два виходить скаль да й літа, поки знайде способне місце — тоді і рій летить. Cм. скала 2.
