Верблик, -ка, м. Принадлежность уздечки, — задвижки, удерживающія съ обѣихъ сторонъ уздцы, вкладываемыя въ ротъ лошади.
Гласний, -ного, м. Избранный голосованіемъ, гласный. Земський гласний.
Жебра́н, -на́, м. = жебрак. Жебран ходить, хліба просить.
Качалковий, -а, -е. Относящійся къ качалк'ѣ.
Ополок, -лку, м. У кожевниковъ: кожа съ брюха животнаго.
Попрясти, -ду́, -де́ш, гл. Спрясть. На тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла, потіпала і в мички помикала і щоб попряла.
Приладжувати, -джую, -єш, сов. в. прила́дити, -джу, -диш, гл. = приладновувати, приладнати. Науку приладити до народа.
Пруні, пруньки́, мн. = тернослив.
Слабуватий, -а, -е. = слабовитий.
Черть! меж., выражающее ударъ, хвать. Черть в писок!
