Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

одівець

Одівець, -вця́, м. Одѣвающій. Подай, Петрику, гребінець! — Я тобі, Марушко, не одівець, що подам тобі гребінець. Грин. ІІІ. 535.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДІВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДІВЕЦЬ"
Вигадування, -ня, с. Выдумываніе.
Досоли́ти, -ся. Cм. досолювати, -ся.
Перехочливий, -а, -е. Прихотливый, капризный. Багацтво — перехочлива річ: от наш батько був багатий, а ми бідні стали. Пятигор. окр.
Поперераджувати, -джую, -єш, гл. Перерѣшить (во множествѣ).
Потяга, -ги, ж. Возка тяжестей? Та ся коняка не до біги, а до потяги: дивіться, які ноги грубі. Канев. у.
Продути Cм. продимати.
Рапіти, -пчу, -пиш, гл. Шумѣть, стучать. Вх. Лем. 460.
Розсуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розсунутися, -нуся, -нешся, гл. Разсовываться, разсунуться, раздвигаться, раздвинуться.
Увця, -ці, ж. = вівця. Вх. Уг. 272.
Хвилити, -ся, -лю, -ся, -лиш, -ся, гл. = хвилювати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОДІВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.