Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

одівець

Одівець, -вця́, м. Одѣвающій. Подай, Петрику, гребінець! — Я тобі, Марушко, не одівець, що подам тобі гребінець. Грин. ІІІ. 535.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДІВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДІВЕЦЬ"
Вибовтування, -ня, с. Выплескиваніе.
Вихилити, -ся. Cм. вихиляти, -ся.
Відгромити Cм. відгромлювати.
Гіллячка, -ки, ж. Ум. отъ I. Гілля.
Зов'ялий, -а, -е. и пр = зів'ялий и пр.
Нали́нути, -ну, -неш, гл. Налетѣть. Налинули голуби із чужої сторони. Чуб. V. 452.
Недосвідченість, -ности, ж. Неопытность. Желех. Cм. недосвід.
Під'їзжати, -жаю, -єш, гл. = під'їздити. Чуб. V. 399.
Подобання, -ня, с. = уподоба. Ходив по ярмарку і до свого подобані коней не найшов. Гн. І. 189.
Подражнити, -ню́, -ниш, гл. Подразнить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОДІВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.