Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

одівець

Одівець, -вця́, м. Одѣвающій. Подай, Петрику, гребінець! — Я тобі, Марушко, не одівець, що подам тобі гребінець. Грин. ІІІ. 535.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДІВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДІВЕЦЬ"
Доморо́бний, -а, -е. Домашняго издѣлія.
Жас, -су, м. = жах. Желех.
Заходенькы, -кивъ, мн. Уголки. Вси заходеньки обходыла, И смитнычкы, И суточкы, А доброго німого тамъ не вздрила. Гліб. 30.
Звик, -ку, м. Привычка, обыкновеніе. Вх. Лем. 418.
Кутасик, -ка, м. 1) Ум. отъ кутас. 2) мн. Раст. Silene inflata. Вх. Пч. I. 13.
Лиху́н, -на, м. Лѣнтяй, лежебока. Шух. І. 33.
Пожаданий, -а, -е. Желанный.
Прискаржувати, -жую, -єш, сов. в. прискаржити, -жу, -жиш, гл.кого. Жаловаться, пожаловаться на кого. Могилев. у. Не забули ми тобі, як ти нас прискаржував (перед паном). Св. Л. 68.
Солярка, -ки, ж. Торгующая солью.
Червцевий, -а, -е. 1) Іюньскій. 2) Кошенильный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОДІВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.