Бистриця, -ці, ж.
1) Быстрый и шумный потокъ.
2) Названіе многихъ рѣкъ.
3) Порода длинныхъ сливъ.
Голосувати, -сую, -єш, гл. Голосовать, баллотировать. — на кого. Подавать свой голосъ за кого.
Жа́лощі, -щей и -щів, ж. мн. 1) Скорбь, печаль. Прийми, матінко, віночок з ярої рути, з сердечок. — За жалощами не прийму, за слізоньками не бачу. Никла трава жалощами, гнулось древо з туги: дознавали наші предки тяжкої наруги. 2) Соболѣзнованіе, сожалѣніе. Тоді усі до Марусі: молодиці з питаннями та з жалощами, усі старі баби з радами.
Зітка́ти, -тчу, -тче́ш, гл. Соткать. Стьожки, зітканії з кришталевих ниток.
Книпець, -пця, м. = ґнипець.
Мілковеддя, -дя, с. Мелководье. По мілководді скрізь розляглося широколисте латаття.
Монома́хия, -хиї, ж. Единоборство.
Подоганяти, -ня́ю, -єш, гл. Догнать (многихъ).
Той, та, тая, те, теє, мѣст. Тотъ, та, то. Хто дітей не має, той горя не знає. Що хочте, те й беріть у мене. . У яру зараз і потихшало, і вітер не той. Утвердив ти мою долю, мов ту гору серед моря. Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав. а в тім. Впрочемъ. Як би знала матуся горенько твоє, чи оддала б за генерала дитя єдинеє своє? Не оддала б... А в тім — не знаю, бо всякі матері бувають.
Чечуватися, -чуюся, -єшся, гл. = цятатися. Орішками чечуватися, вишеньками забавлятися.
