Баба́хкати, -каю, -єш, гл. 1) Стрѣлять. Десь далеко хтось бабахає. 2) Только одн. Упасть, шлепнуться. Так і бабахнув у воду.
Без'язикий, -а, -е. 1) Не имѣющій языка. Без'язика коняка. 2) Нѣмой, безсловесный. І всі у ряд поставали, наче без'язикі. Дружки без'язикі. Шевченко, вийшовши дивом якимся із тиї темноти притоптаної, похилої, без'язикої.
Гатинець, -нця, м. Раст. Chenopodium Bonus Henrichus, L.
Плямина, -ни, ж. Пятно.
Позагартовувати, -вую, -єш, гл. Закалить (во множествѣ).
Позаседжуватися, -джуємося, -єтеся, гл. = позасиджуватися.
Потомний, -а, -е. , пото́мній, -я, -є. Будущій, грядущій. (Будинки) цілі і кріпкі і ще постоять для потомнього часу.
Узапліш нар. Заклинивши. Набий сокиру на топорисько взапліш.
2) Сплошь. Мороз іде вісім день взапліш.
Усюсінько нар. = усісінько.
Шуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Шутить. Шуткує з неї. Шуткуй, глечичку, поки ушко відірветься.