Відслу́га, -ги, ж. 1) Отслуживаніе. Забрав гроші, а тепер мусить іти у відслугу, 2) Отплата, вознагражденіе за что-либо. От же тобі за твоє добро й наша одслуга. 3) Конецъ службы. Лишила дома слугу на відслузі, свекруху в недузі.
Дочасто́вувати, -вую, -єш, сов. в. дочастува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Оканчивать, окончить потчивать.
Заци́тькувати, -кую, -єш, сов. в. заци́тькати, -каю, -єш, гл. 1) Заставлять, заставить замолчать. Цить! цить, моя дитино! — зацитькувала Мотря. 2) Заминать, замять. Так це діло й зацитькали.
Маторже́ник, -ка, м. = макорженик.
О I меж.
1) О! О друже мій добрий, друже незабутний!
2) Вотъ. О! о! дивись, як хороше!
Паньматка, -ки, ж. = паніматка. Люде добрі, сусіде любезні, панове старики, жіночки паньматки, і ви, парубоцтво чесне, і ти, дівча молоденьке.
Поневірнити, -нію, -єш, гл. Сдѣлаться хуже. Поневірніли воли.
Потуманити, -ню, -ниш, гл. Одурачить (многихъ).
Прокволисто, прокволо, прокволом, нар. Медленно. Прокволом співати.
Розумаха, -хи, об. Умный человѣкъ, мудрець.
