Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

одинокий

Одинокий, -а, -е. 1) Одинокій. Він багатий, одинокий — будеш панувати. Шевч. Чи ж тобі одиноке життя не обридло? О. 1861. XI. Кух. 37. 2) Единственный. Галиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДИНОКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДИНОКИЙ"
Безслідний, -а, -е. Безслѣдный. Безслідний вітер в полі. К. Псал. 180.
Гладісінько нар. Совершенно гладко. Зачеши гладісінько. Мил. 148.
Допо́рати 2, -раю, -єш, гл. Докончить прибирать. Тут усе недопоране, завтра святки, а вона хурк! пішла до матері — от і добре! Канев. у.
Зрябіти, -бію, -єш, гл. Сдѣлаться рябымъ, пестрымъ. Шия так зрябіла дуже; хто його зна й що воно. Канев. у.  
Кривдочка, -ки, ж. Ум. отъ кривда.
Лопті́ти, -пчу, -чеш, гл. = лопта́ти. Вх. Зн. 84.
Му́литися 1, -люся, -лишся, гл. Мяться, переминаться. Микита довго чогось мулився і не хотів протів ночі виїздити. О. 1861. XI. 10. Та оце було мулюсь, мулюсь, а на дворі холодно; треба йти. Черниг. г.
Натолочити Cм. натолочувати.
Черготіти, -гочу, -тиш, гл. = чергинькати. Чув, як він підпилює дуба в лісі, бо пилка черготіла дуже. Лохв. у. У млині камінь часто черготить. Лохв. у.
Чернетка, -ки, ж. плахта-черне́тка. Плахта чернаго цвѣта.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОДИНОКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.