Верінка, -ки, ж. = вереня. Лягають спати, а вкриваються сіраками чи якою верткою.
Віно, -на, с. Приданое. З віком дівці не сидіти. Старости відказують: «Нам тільки душу саму треба, а віна ніякого».
Гре́бати, -баю, -єш, гл. Брезгать, пренебрегать. Ти гребаєш моєю рукою, моїм товариством.
Наві́двечір нар. Передъ вечеромъ.
На́дпізь нар. Поздновато. Ото учора надпізь пішли ми додому.
Оперечитися, -чуся, -чишся, гл. Упираться, противиться. Старшина кликав його у волость, а він оперечивсь, не хотів іти, так ми його взяли та й повели.
Пупник, -ка, м. Родъ птицы.
Розорювати, -рюю, -єш, сов. в. розорати, -рю́, -реш, гл. Распахивать, распахать. Ой висока полонина з вітром говорила, хиба ж її розорити, жито би родила.
Свірні, -нів, м. мн. Кандалы. А замкнули та Пилинка у желізні свірні.
Хукнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хукати. Дохнуть, дунуть ртомъ. Хукни ти, моя дружино, у віконечко на скло. Взяла тіста, качала, качала, хукнула — полетів голуб.
