Виєднати, -наю, -єш, гл. — кого. Договорить кого, условиться съ кѣмъ. — цех. Договориться съ цехомъ на счетъ вступленія въ число его членовъ.
Ворон, -на, м. 1) Воронъ, Corvus. По дівчиноньці отець-мати плаче, а по козакові чорний ворон кряче. 2) — морський. Альбиносъ. 3) Дѣтская игра, въ которой воронь хватаетъ дѣтей, а мать защищаетъ ихъ и пр. Ум. воронок. Ув. вороняка.
Гони́тель, -ля, м. 1) Гонитель. От з того часу і став на неї гонителем. Один Грицько, другий Андрій, на віру гонитель. 2) Гоняющійся за чѣмъ, любитель чего. Наші родителі за тим не гонителі. 3) Сгонщикъ людей на работу, на сходъ. 4) Надсмотрщикъ за работами въ полѣ. 5) Вѣтрогонъ, шалунъ, непосѣда, сорви-голова. За цими гонителями і хати не натопиш.
Завго́рювати, -рюю, -єш, сов. в. завго́рити, -рю, -риш, гл. 1) Причинять, причинить горе, непріятность. Та хоч бий себе, хоч ріж, — сим нікому не завгориш. 3) Переносн. запрещать, запретить. Нехай брешуть: людім не завгориш.
Заміша́нець, -нця, м. Малороссъ изъ окрестностей Коросно, живущій среди мазуровъ.
Низькоділ, -до́лу, м. Низменность, низкое мѣсто. За високими горами, десь на низькодолі.
Перестанок, -нку, м. = перестан. без перестанку. Постоянно. Без перестанку я о тім думаю, чи будеш ти моя.
Подост нар. = подостатком.
П'ятисотник, -ка, м. Пятисотскій. Він год шість був за сотника, а це вибрали громадою за п'ятисотника.
Уковзати Cм. уковзувати.
