Вій 2, -вія, м. Миѳическое существо съ вѣками до земли.
Догрі́ти Cм. Догрівати.
Додба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Дополнить. Ніхто його не додбає, а ні розруйнує.
Доконтетува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Докормить, прокормить до какого либо времени. Віл той, шо встав, каже.... «Хазяїн наш шось дуже мало паші має. До весни ще далеко, — чим він нас доконтетує до весни?
Кумкати, -каю, -єш, гл. О лягушкахъ: квакать монотонно, издавая звуки, подобные: кум-кум. Кумкають в них жаби рано й вечір.
Ладі нескл. дѣтск. = ладки. Ладі, ладусі, а де були? — В бабусі.
Потішати, -ша́ю, -єш, сов. в. потішити, -шу, -шиш, гл. Радовать, обрадовать, утѣшать, утѣшить. Кого Бог засмутить, того і потішить. Нехай Ірод марно погибає, наш Бог предвічний всіх нас потішає. Подобно сь ти, мій миленький, тільки мене потішаєш, ой чую я через люде, що ти иншую кохаєш.
Стрілка, -ки, ж. 1) Ум. отъ стріла. Пустимо стрілку як грім по небу. стрілка-пірка. Пернатая стрѣла. Я свого сина сама вгадаю — по стрільці-пірці, по красній дівці. 2) Стрѣлка (въ часахъ, компасѣ и др.). 3) Трубчатый стебель у хлѣбныхъ растеній, у лука. Жито вже викида стрілки. Ще хліб і досі росте у стрілку, а поки колос викидатиме, то ще підождемо. Цибуля погналась в стрілки. 4) Дышло у воза. 5) Рычагъ въ маслобойнѣ. 6) Значекъ на ухѣ овцы: вырѣзка остраго угла. Cм. стрівка.
Сцячка, -ки, ж. Болѣзнь: недержаніе мочи.
Уперекидь нар. Кувыркомъ. Як завелись та почали битись через стіл, то і стіл пішов уперекидь.
