Байка, -ки, ж.
1) Басня. «Кажи казки!» — Не вмію. — «Кажи байки!» — Не смію. — «Кажи сякої-такої небилиці»! Не все те правда, що байка каже. Байки Л. Глібова. Як пан лягає спать, то він йому каже байки.
2) Бездѣлица, шутка, пустяки. Лайка — байка, а битва — молитва. Байка плавати, але як би казали нурка дати.
3) = бая. На дівочках плаття — все клин та китайка та зеленая байка. Ум. баєчка. Я вигадав, лежачи на печі, для вас сюю баєчку, паничі.
Бетегота, -ти, об. = бетега 2.
Зеріпа́ти, -па́ю, -єш, гл. = зіпати.
Знаходити, -джу, -диш, сов. в. знайти, -йду, -деш, гл. 1) Находить, найти; обрѣтать, обрѣсти. Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою. Посилала пані шукати. Шукали, шукали — не знайшли. Не знайду я такої дружини. Там грішники перестають буяти, там томлені знаходять опочивок. Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав. 2) Знайти дитину. Родить ребенка. А її уже й не турбую, моєї бідної Папірусі, щоб уже благополучно знайшла.
Квасність, -ности, ж. Кислота.
Конечне нар. 1) Непремѣнно, неизбѣжно. Вони почули, що за пшеницею треба конечне йти в двір фараонів. Любилося двоє дітей сердечне, присудив Господь розлучити конечне. 2) не конечне. Не совсѣмъ, не очень. Не конешне вона влюбляла, як до чоловіка трапиться гість.
Підлизуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. підлизатися, -жуся, -жешся, гл. Подла живеться, подольщаться, подольститься. Вона така підлизуха: підлижеться, підмоститься.
Поперекипати, -паємо, -єте, гл. Перекипѣть (во множествѣ).
Почесати, -шу́, -шеш, гл.
1) Расчесать, причесать (многихъ). Усі дівки та молодії почесані йдуть.
2) Почесать нѣкоторое время (волосы).
3) Побѣжать, быстро пойти. Повернула круто наліво, почесала яриною.
Сторчки, сторчма, нар. = сторч.
