Брижка, -ки, ж. Ум. отъ брижа.

Глушко, -ка, м. Глухой человѣкъ. Аф. 361.

Ле́шко, -ка, об. ласк. Душенька. Я тебе, лешко, ждала, ждала, а ти й не прийшла.

Нагля́дувати, -дую, -єш, гл. = наглядати. Заковуєш в кайдани мої ноги, наглядуєш ступні мої мизерні. К. Іов. 29.

Роскусити, -ся. Cм. роскушувати, -ся.

Сіромаха, -хи, м. = сірома 1. Лукаш. 66. Грин. III. 183. Попід тинню сіромаха і днює й ночує. Шевч. 7.

Хрест, -та, м. 1) Крестъ. Віру християнську під нозі підтопчи, хрест на собі поламни. Дума. Нема Гонти, нема йому хреста, ні могили. Шевч. 207. Він у нашому селі церкву новим ґонтом обшив і хрести позолотив. МВ. І. 65. хресто́м благословити. Осѣнить крестомъ. хреста покладати. Креститься, осѣнять себя крестомъ. у хрест увести. Окрестить. Ном. № 9501. Учора ізвечора сина вродила, ік білому світу у хрест увела. Чуб. V. 467. у хрест увійти. Окреститься, быть окрещеннымъ. ХС. ІІІ. 52. 2) Также и мн. хрести. Печенье въ формѣ креста, которое пекутъ на крестопоклонной недѣлѣ. Хрест одвезти на ниву, що печуть на хрестці. Сим. 204. 3) Рукоять сабли. Зразу — черк! пополам обидві шаблі. Козаки з досади покидали об землю й хрести. К. ЧР. 167. 4) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 192, на вышивкѣ. Чуб. VII. 427. 5) Одно изъ созвѣздій. Чуб. І. 14. Раст. 6) — петрі́в. Lathraea squamaria L. ЗЮЗО. І. 126. 7) — собачий. Когда борятся два на два и одной парѣ удастся свалить противниковъ одного на другого, то это и называется скласти на собачий хрест. Кіевск. у. 8) мв. Трефи (въ картахъ). 9) мн. = хрестини. Мил. 22. Ум. хрестик, хрестичок, хре́щик.

Цихвирувати, -рую, -єш, гл. Порицать, осуждать. Почала перед ним батька цихвирувати.

Цмоковик, -ка, м. Насосъ. Харьк. г.

Чмих I, -ху, м. 1) Одинъ разъ фырканія. 2) Родъ игры, въ которой стараются разсмѣшить, а смѣяться нельзя: кто чмихне, тотъ проигралъ. Сим. 192.