Зако́пувати, -пую, -єш, сов. в. закопа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Закапывать, закопать, зарывать, зарыть. Убили його та й закопали під яблунею. Нехай в'яне, поки закопають. Бодай тебе, мій миленький, в землю закопали! А під котрою ж то вербою ви, діду, закопали гроші? 2) Вкапывать, вкопать, врывать, врыть. Скажімо ся поховати, ще й хрест закопати.
Мостови́й, -а́, -е́ 1) Вымощенный досками. Ой Олено, сестро моя, помий двори мостовії. 2) Собирающій пошлину за проѣздъ черезъ мостъ.
Натарабанити, -ню, -ниш, гл. Набарабанить. Мені у млині вуха натарабанило.
Обсилатися, -лаюся, -єшся, сов. в. обіслатися, -шлюся, -шлешся, гл. Посылать другъ другу. Обидва ж вони політикуються, подарунками обсилаються, а нишком один на одного чигають.
Перервиця, -ці, ж. Перерывъ. З ковалем не вільно за роботу остей торгуватися, бо би була перервиця в рибі — часом вона ловила би ся, а, часом ні.
Прічка, -ки, ж. Невѣста, милая. Прощай, же ти, стара нене, та й ти, любая прічко!
Пустельниця, -ці, ж. Пустынница.
Розважувати, -жую, -єш, гл.
1) Развѣшивать, развѣсить.
2) = розважати, розважити 2.
Углова, -ви, ж. = вуголов 1.
Шваб, -ба, м.
1) Нѣмецъ.
2) Насѣк. Carabus scheidleri.
