Берегою Творит. пад. отъ берег. Форма эта встрѣчается въ пѣснѣ: Пливе віночок краєм Дунаєм, а вона за нею (вм. за ним) все берегою.
Вигадочка, -ки, ж. Ум. отъ вигадка.
Докона́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Довести до послѣдней крайности, доканать. Я знаю, братці, рознеслась чутка, що вороги Лисенка доконали, закатували голодом в темниці. 2) — свого́. Добиться, достигнуть какой либо цѣли. Та вже бим рачки ліз, а свого доконав. Мушу доконати свого. 3) — свого́ сло́ва. Сдержать свое слово. А чому ж ти свого слова не доконала? Казала, що зробиш та й ні. Ти, Марусю, неправду сказала, свого слова та й не доконала.
Зарига́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Начать отрыгивать. 2) Запачкать рвотой.
Кагальний, -а, -е. 1) = кагаловий.
2) Старшина кагала.
Папір, -перу, м. Бумага. Ой моє тіло, як папір біле, він нагайкою крає.
Пирожитися, -жуся, -жишся, гл.
1) О слоѣ чего-либо, напр. глины: вздуваться.
2) Важничать. Коли не пиріг, то й не пирожися.
Прагнючий, -а, -е. Жадный. Я на горілку не прагнючий.
Упросити, -шу, -сиш, гл. Упросить, умолить. Упросила його, щоб він її взяв з собою. Росердила миленького, та ще не впросила.
Хамінок, -нка, м. Чортъ.
