Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відчиняти

Відчиняти, -няю, -єш, сов. в. відчини́ти, -ню́, -ниш, гл. Отворять, отворить. Золотий обушок скрізь двері відчине. Ном. № 1390. Старший братіку! одчини ворітця. Мет. 170. Хто торка, тому відчинять. Ном. № 7197.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧИНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧИНЯТИ"
Вередуха, -хи, ж. = вередійка. Уман. II. 8. Ум. вередушка. Аф. 313.
Змовка, -ки, ж. = змова. У нас була змовка наперід, то й пішли вдвох красти. Новомоск. у. ( Залюбовск.)
Каменний, -а, -е. Каменный. Попід гору каменную покопали шанці. Коцип.
Ламаний, -а, -е. Ломаный, переломленный. Харьк. Назбірали останків ламаного (хліба) сім кошиків. Єв. Мр. III. 8.
Ле́жачки нар. Лежмя, въ лежачемъ положеніи. Ком. II. 19.
Панів, -нова, -ве Принадлежащій барину. Ото прийшла до панової хати. Рудч. Ск.
Паця, -ці, ж. 1) Дѣтск. Поросенокъ, свинья. О. 1861. VIII. 8. 2) Кость: бабка. КС. 1887. VI. 478. грати в паці. Играть въ бабки. Маркев. 76. А доки в паці будеш грати? Котл. Ен. V. 22.
Рантушок, -шка, м. Ум. отъ рантух.
Тупати, -паю, -єш, гл. 1) Топать. 2) Ходить, стуча ногами, ходить не переставая, топтаться. Дідусь у господі тупав. Г. Барв. 196. 3) Ухаживать, заботиться, хозяйничать. Шейк. Як є коло чого тупать, то є що й хрупать. Чуб. І. 230.
Хвершальський, -а, -е. Фельдшерскій. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЧИНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.