Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відходити 2

Відходити 2, -джу, -диш, гл. 1) Окончить хожденіе. Я вже відходив своє. 2) Оттоптать, утомить хожденіемъ (ноги). Відходила я свої ніженьки. 3) Вылѣчить. К. ЧР. 207. Вона тобі відходить твою слабість. Чуб. Яка вродила, та й одходила. Мил. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 233.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДХОДИТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДХОДИТИ 2"
Ачу́, меж. = Ацю.
Болотняний, -а, -е. = болотяний Води калужі болотнянії. АД. II. 39.
Лі́тепло, -ла, с. Теплая вода. Вас. 169. Начерпай води холодної і постав на огонь, зогрій літепла, промий мої смертельні рани. Уж. Літеплечко.
Наузбіч нар. Въ сторонѣ.
Помоскалити, -лю, -лиш, гл. Обрусить. Левиц. І. 332. Ном. Од. вид. III.
Поруха, -хи, ж. Смѣщеніе матки или другого органа. Уман. у. Мил. М. 91. Ув. порушище. Мил. М. 91.
Признатися Cм. признаватися.
Сердечко, -ка, с. Ум. отъ серце.
Спорзний, -а, -е. Грязный, порочный, сластолюбивый! Вх. Лем. 66.
Страмно нар. = соромно. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДХОДИТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.