Братець, -тця, м. Ум. отъ брат.
Гавкнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гавкати. У дворі гавкнуло цуценя.
Запоро́жець, -жця, м. 1) Запорожець, козакъ запорожской Сѣчи. 2) На свадебномъ пиршествѣ, во время раздачи коровая, запорожцями называются посѣтители, стоящіе за порогомъ хаты. На самім останку дають коровай на запорожця... А як нема запорожців, то староста виходить за поріг і бере той коровай, которий полагається запорожцям. Чи усім сватового хліба достало? — Ні, ще запорожцям не давали. Ой ви, славні запорожці, не лякайтеся, за пороги, за високі не ховайтеся! Просимо вас до хати короваєм дарувати.
Обкушувати, -шую, -єш, сов. в. обкуса́ти, -са́ю, -єш, гл. Обкусывать, обкусать.
Пашня, -ні́, ж.
1) = пашниця. Міх з пашнею. Куди се Бог носив? — А на базарь пашню возив.
Перемеженитися, -ниться, гл. безл. Пройти, окончиться къ добру, обойтись. Люде думали, що воно так і перемежениться, бо наче все вщухло.
Повиломлювати, -люю, -єш, гл. Выломать (во множествѣ).
Прострінь, -ня, м. = простень.
Скориняти, -няю, -єш, гл. = скорняти. Порубаю калиночку, бо вмію, скориняю Парасочку, бо смію.
Страховий, -а, -е. ? В Крим дорога дуже далекая, а ще хура страховая.
