Ага́-га, меж. 1) Выражаетъ удивленіе. Ага-га, яка тут глибочінь! 2) А, вотъ что! — Та се не мати йому дала, а сестра. — Ага-га! Ага-га! Це коли повний місяць буває, чи що б то?
Знетельки нар. = зненацька. Знетельки шурхнула маленька сіренька пташка.
Ломи́ти, -млю, -миш, гл. 1) Ломать. Вітер віє, гілля ломить. Дурень і м'яло ломить. А милая по милому білі ручки ломить. Рядомъ встрѣчаются и слѣдующія формы: Ходить дівка по бережку, білі руки ломле. Катря аж білі руки ламле. Сила ламле вже трухле дерево. Употребляются и формы: Ламніте ( = ломіте). Мати ламнить паляниці, кладе на стіл. 2) О водѣ: размывать. Тиха вода береги ломить. 3) Ломить, производить ломоту. У мене ломить спину.
Ме́шти, мешт, ж. мн. Татарскія туфли, легкіе башмаки.
Однорукий, -а, -е. Однорукій.
Окравка, -ки, ж.
1) Кромка, кайма (суконная). Оторвавъ ее отъ края ткани, ею женщины обыкновенно подпоясываются, поэтому окравка — часто женскій поясъ; въ — вязаный женскій поясъ. Картату плахту червоною окравкою підперезали.
2) Обрѣзокъ. Ум. окравочка.
Склоняти, -няю, -єш, сов. в. склони́ти, -ню, -ниш, гл. Склонять, склонить. Схилив, склонив головоньку аж додолу.
Скнарість, -рости, ж. и скнарство, -ва, с. Скупость, скаредность, скряжничество.
Сябрувати, -брую, -єш, гл. Водить компанію.
Чепак, -ка, м. Чепецъ. Чужій жоні чепак купив, а своїй ємь забив. Ум. чепачо́к.
