Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вимивати

Вимивати, -ва́ю, -єш, сов. в. вимити, -мию, -єш, гл. Вымывать, вымыть. Не вимили біле личко слізоньки дівочі. Шевч. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 170.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМИВАТИ"
Випустіти, -тію, -єш, гл. 1) Опустѣть. Вх. Лем. 398. 2) Совершенно обѣднѣть. Вх. Лем. 398.
Дотка́ти Cм. II. дотика́ти.
Завереща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Громко и рѣзко закричать. Як увійшла в хату, як заверещить, як засичить! Левиц. Пов. 343.
Залуща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. = залускати.
Крата, -ти, ж. = ґрата. Коли ж вони впадають у кайдани і мучаться за кратами в темниці. К. Іов. 79.
Краще нар. Лучше.
Надяга́ння, -ня, с. Надѣваніе на себя.
Підковзнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Поскользнуться.  
Понадкладати, -да́ю, -єш, гл. Отложить часть (во множествѣ).
Шевцівна, -ни, ж. Дочь сапожника. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИМИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.