Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виманювати

Виманювати, -нюю, -єш, сов. в. виманити, -ню, -ниш, гл. Выманивать, выманить. В старці пугою не вгнати, а з старців калачем не виманиш. Ном. № 4650. Такий убогий, що кошенят з запічка нічим виманити. Ном. № 13491.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 170.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМАНЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМАНЮВАТИ"
Бреверия, -риї, ж. Споръ, ссора. Вх. Лем. 394. робити бреверию = збивати бучу. Вх. Лем. 394.
Бурячковий, -а, -е. = буряковий.
Вибір, -бору, м. 1) Выборъ. На вибір дають, на людськую волю: хоч утопись, хоч так загинь. МВ. (О. 1862. III. 74). А в лиски-лиски новий двір, чотирі дочки на вибір. Рудч. Ск. II. 5. 2) мн. вибори. Выборы.
Відтупуватися, -пуюся, -єшся, гл. О звукахъ шаговъ: быть слышнымъ, отдаваться. Дзвінко й різко одтупувалися усі ступні по снігу. МВ. ІІІ. 81.
Йойкота́ти, -кочу́, -чеш, гл. = Йойкати. Желех.
Надлива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надли́ти, наділлю́, наді́ллєш, гл. Надливать, надлить, отливать, отлить.
Образець, -зця́, м. Ум. отъ образ.
Понагрібати, -ба́ю, -єш, гл. Нагрестъ (во множествѣ)
Приспанка, -ки, ж. Наложница, любовница. Вх. Зн. 56.
Розор I, -ру, м. Разореніе. Алв. 76. Дома усе в розор пішло, а він — сиди. Мир. Пов. І. 129. Те поїли, те попили, те розібрали, того не догледіли — розор та й годі! Кв. ІІ. 222.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИМАНЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.