Верчик, -ка, м.
1) Ум. отъ верч. Христя скрутила верчик соломи.
2) Сплетенный бубликъ.
Вощечок, -чку, м. Ум. отъ віск.
Загоро́жа, -жі, ж. = загоро́да 1. Задумали та снітинці город городити, щоб нікуди литвяківцям гуляти ходити. Не поможе, милий Боже, ваша загорожа.
Корінчик, -ка, м. Ум. отъ корінь.
Нахилки нар. = нахильцем. П'ють горілку не з чарки, а прямо нахилки. Шукати чарки я не став... ковтати нахилки почав.
Повпускати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Впустить (многихъ). Моли б вже швидче роскопали, тоді б у рай нас повпускали.
2) Опустить (многихъ). Викопали яму під причілком, поставили води й їсти всього і їх туди повпускали.
Пооб'їдатися, -даємося, -єтеся, гл. Объѣсться (о многихъ). Пооб'їдалися, аж із за столу важко встати.
Прогнати Cм. прогонити.
П'яниця, -ці, об. 1) Пьяница. Я з п'яницею жити не буду. 2) Родъ игры въ карты. Ум. п'яничка, п'яни́ченька. Не дай мене за п'яниченьку.
Розбиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розбитися, -зіб'юся, -єшся, гл. 1) Разбиваться, разбиться. На Петра Вериги розбиваються криги. Піду ж бо я утоплюся, або в камінь розіб'юся. 2) Сокрушаться, убиваться. Чумакова жінка за чумаком розбивається. 3) Раздѣляться, раздѣлиться.
