Виїздити 1, -джу, -диш, сов. в. виїхати, -їду, -деш, гл.
1) Выѣзжать, выѣхать. Щодня їдні виїздили, другі приїздили.
2) Только несов. в. Объѣзжать (коня).
Вихлюватий, -а, -е. Шаткій. Вихлюватий човен.
Ди́нник, -ка, м. Грядка съ дынями.
Захудиты, -дію, -ешъ, гл. Исхудать.
Змутити, -чу, -тиш, гл. Возмутить; помутить. Надлетіли гуси з чистого броду, змутили мені студену воду.
Лу́ччий, -а, -е. Лучшій. Добрий пес луччий, як злий чоловік. Лучча солом'яна згода, як золота звада. Ум. лучченький. Житечка, де лучченьке місце, сім кіп узяли на десятині.
Нічичирк! межд. ні-гу-гу! Цыцъ! Кажи ти, Яремо, а ти, Хомо, нічичирк!
Спритно нар. Понятливо, смѣтливо, ловко, проворно.
Сцілення, сціли́ти, сцілющий, сціляти. Cм. зцілення и пр.
Хлистати, -щу, -щеш, гл. Хлебать, пить. Наварив юшки, — нехай хлищуть. Та і горілочку хлистала.
